куфі

(лат.)

Письмо запозичене арабами від сирійських християн; отримало назву від невеликого міста на півдні Дворіччі. За формою прямолінійне, кутасте, з видовженим вертикальним штрихом. Широко використовувалось для написів на фризах будівель, які облицьовувались глазурованими кахлями, у різьбленні по ганчу, в техніці кундаль. Пізніше так називали епіграфічний орнамент. Прийнято виділяти:

куфі квітуче — вишикуваний різновид епіграфіки зі складним переплетенням розчерків, завитків і елементів рослинного орнаменту. Куфі згодом було витіснено у мусульманському світі скорописом — насх.